3-4 жовтня в Києві відбувся 8-й Business Wisdom Summit, "Equides club", Ukraine
На заході виступили топ-менеджери і власники бізнесу, які поділилися своїм досвідом, особистими та професійними відкриттями, баченням перспективних напрямків для розвитку і росту бізнесу. Business Wisdom Summit традиційно проходить два дні. Один день - Owner Day - присвячений виступам власників бізнесу. Другий - CEO Day - присвячений виступам топ-менеджменту найбільших компаній.
Формат саміту передбачає не тільки виступи експертів, а й активні панельні дискусії про інновації майбутнього.
В саміті прийняли участь: Леонід Парфьонов - п’ятиразовий лауреат ТЕФІ, журналіст і автор передачі "Намедни"; Сергій Тарута – політик, голова ради директорів компанії «Індустріальний союз Донбасу»; Ігор Мазепа – засновник і голова Concorde capital; Віталій Антонов – засновник «ОККО Груп»; Анна Дерев`янко – виконавчий директор Європейської бізнес Асоціації; Геннадій Чижиков – Президент Торгово-Промислової Палати України; Ігор Ліскі — голова ради директорів компанії «Ефективні інвестиції» та багато інших.
Володимир Пірус разом з Леонідом Парфьоновим та Константином Паршиним , говорили про роль публічно - приватного партнерства в світі та можливостях для України , в тому числі для розвитку мистецької інфраструктури.
5 ключових моментів дискусії:
- Перша проблема в тому, що держава завжди має обмежені ресурси, яких ніколи не буде достатньо для втілення масштабних програм. За 30 років вільної України не з'явилося жодного нового моста, тому що не вистачає грошей і мотивації для прийняття рішення.
- Друга проблема - виборчі цикли в нашій країні занадто короткі для довгих програм, які можуть реалізовуватися по 10-20 років. Кожна нова політична сила прийшовши до влади хоче бачити в цих програмах свій інтерес, свою частку, або просто приймає рішення, що вона більш недоцільна.
- Ризики для бізнесу полягають в тому, що програми на 10-20 років можуть бути зупинені або недофінансовані через нерозуміння результатів проекту в рамках одного виборчого циклу (а значить не представляють інтересу для уряду)
- Рішенням цих проблем ми бачимо РРР - це інструмент для захисту інтересів всіх сторін, які беруть участь в глобальних проектах і програмах, і це можуть бути: держава, бізнес ( національний/міжнародний), уряд нашої країни та інших держав, наддержавні структури (фонди, програми - наприклад, Паризька кліматична угода, Кіотський протокол).
- Один з пріоритетів - дати можливість бізнесу говорити про його інтереси з урядом.
- Варто думати не про термінові завдання, а про важливі - ось засада сучасного бізнесу. І тоді політичні сили будуть вбудовуватися в процес. А ось за термінові завдання повинен відповідати менеджмент.
- У світі є реальні приклади реалізації програм через РРР - система охорони США, в рамках якої створювалися програми, де лікарні залишаються у власності держави, але лікарі і весь персонал працює в них - працюють, як приватні особи і підприємці, а не як найманий персонал.
- Інший приклад РРР - з Франції. Це - демонтаж гідроелектростанцій і спуск води з водосховищ з метою очищення русла річок і відновлення екологічної ситуації у всій країні, що відкриває цілий ряд нових можливостей.
- Вважаємо, що в Україні приватні підприємці теж повинні залучатися до співпраці з державними органами влади з метою розвитку економічної та соціальних сфер.
- Наступне рішення - зміна масштабів планування. Вони повинні збільшитися кратно. Зараз ми мислимо будинками, мікрорайонами, а треба думати містами і місцем кожного міста в загальній схемі просторового розвитку. Під просторовим розвитком маємо на увазі - систему світових міст, де кожне місто є важливим елементом мережі і має свою роль.
- Наприклад: Барселона - туристичний центр; Берлін - індустріальний центр; Лондон - фінансовий і юридичний світовий хаб, де право є об'єктом торгівлі. Тільки почавши мислити більшими категоріями планування, можна створити цілі нові ніші, галузі та перспективи, як для держави, так і для бізнесу. Сконцентрувавши зусилля бізнесу навколо відносин подібного типу (РРР) ми підсилюємо місце самого бізнесу в системі відносин «бізнес-держава-суспільство», створюємо позитивне ставлення до бізнесу, таким чином, знову-таки, підвищуючи його вартість.